У отворі дверей – кімната,
І вперше не дивлюсь на вулицю, а у кімнату,
і бачу: крісло, край стола, диван –
все в жовтих кольорах.
І світло лампи тішить, наче світло сонця.
Кіт нявкає, і пропонує чоловік кефір.
День згас.
А почуття? –
Як тліюча цигарка…