Мандрували сни
Лугами думок,
Жадали весни,
І за кроком крок
Пробирались в дім,
В ліжко та до кіс.
Так хотілось їм,
Щоб не було сліз.
Снили мені сад:
Яблука, сливки,
Там сміявся брат,
До його руки
Ластився мій пес.
Все було таким
Ніжним та легким,
Та життя здавалося
Даром із небес.
Але все ж являлося
Чим?