Как солнце – сердце в бодром организме…
А дворник, как живительная кровь.
Он зарождает в людях оптимизм
Желает им, чтоб каждый был здоров.
С отдачей полной очищает землю,
В суетный мир привносит красоту.
И пенью птичьему природа внемлет,
И благодарная земля в цвету.
И дворник, словно солнечный посланник –
Имеет его форма яркий цвет –
Жизнелюбивый и всегда желанный
И в зной и в снег он миру шлёт привет.
Проснувшись рано, словно свет в оконце,
Для чистоты не пожалеет сил.
Он – день прекрасный, освещённый солнцем
И вдохновенья звон волшебных крыл.
***
ОДА ДВІРНИКУ
Неначе сонце – серце в організмі.
Двірник, немов би життєдайна кров.
Зароджує він в людях оптимізм,
Бажає їм, щоб кожний був здоров.
Працює палко, з повною віддачею,
Красу привносе він в суєтний світ.
Земля навколо пишним цвітом вдячна,
Пташиним співом щиро шле привіт.
Двірник, неначе, сонячний посланець –
Яскравий колір форма його має –
Життєлюбивий, та завжди бажаний
І в спеку й в сніг неначе промінь сяє.
Прокинувшись, як світло у віконці.
Для чистоти не пожалкує сил.
Він – день прекрасний, висвітлений сонцем
Й дзвін чарівних легких натхнення крил.
***
Фото из интернета