Іду по лісу, мов ота царівна,
Обходжу володіння своїх мрій.
А навкруги мене "примари" дивні
Очима хитрими поводять
Із-під своїх пухнастих вій.
Вдивляються у саму мою душу:
Чи я чужинка, чи таки своя ?
А я цілую їх, співаю і сміюся:
"Та ваша ж я! Навіки ваша я!"
А я голублю їх і лагідно тулюся
До теплих стовбурів, до ніжних гілочок:
"Для мене ви найкращі, милі сосни!
Люблю тебе, мій ліс,
Мій дивовижний хмарочос!"