Усе село солдата вбитого ховає
І божеволіє від горя бідна мати.
Душа його над Україною літає.
За що ж ти вбив його, скажи, російський брате.
За те, що мріяв він в країні вільній жити,
Що на майдані він боровся проти влади,
Що не дозволив Україну розділити,
За те, що мову свою рідну він не зрадив.
За те, що президент ваш з`їхав з глузду,
На Україну шле він танки та гармати,
Війну затіяв братовбивчу і безглузду,
Тебе відправив на Донбас, щоб убивати.
Не сподівайся, що прощення тобі буде,
За всі гріхи колись настане час розплати,
А братовбивчий гріх, найтяжчий, кажуть люди,
Як будеш жити з ним, скажи, російський брате.
Недовгою була його життя дорога,
Що обірвалась в двадцять п’ять неповних років.
За що ж ти вбив його? Скажи, заради Бога.
Чого ж серця ваші такі стали жорстокі?
27.11.2014.