Встала мама вранці
З безсонної ночі,
Голова болить у мами,
Засмучені очі.
Я піду до столу,
Сяду у віконця
Буду діток виглядати
До спочину сонця.
Занедужала матуся,
В тата відмовляють ноги,
А вони усе чекають
Діток із дороги.
Мамино серденько
Все чує і знає,
Вийде вона на поріг
І діток чекає.
Буде ж їхать мій синочок
Біля моєї хати,
Не забудь ти, мій синку,
Біля неї стати.
Бо у цієї хатині
Живе твоя мати.
А приїдеш ти у завтра,
Буде пізновато.
Бо не буде вже кому
Відчинити хати.
Полетіла вже матуся
В вирій з журавлями,
Щоб дивитись з висоти
Діточки за вами.
Найдорожче у житті,-
Це рідная мати.
Не змушуйте ви матусю
На діток чекати.