У муках матері, на ложі
У красках феєричних рози,
У щебетанні ранніх птахів,
В здійманні диму поверх дахів;
В лісів далекому мовчанні,
За обрій місяця в хованні,
В веселих криках школярів,
В проектах збирача грибів;
В глибинні неба, в ширі поля,
В вітрах, де хилиться тополя,
В любові палкому бажанні
Пройти ще невідомі грані;
В стремлінні мати такі сили,
Щоб крила в небо підносили.
Із неймовірною ціною
Життя здобути – не спокою,
А камінь вічної тривоги,
Пізнати радість перемоги!
Стрічайте ж, радісні зіниці,
Мій караван біля криниці!
Здімайте повную авоську,
Несіть до хати. Скаче моська,
Тобто, Шарко нас зустрічає,
Ланцюг від будки натягає.
Мила картина і знайома!
Замкнувся круг – я знову вдома!
1973р.