Від чотирьох Корчмів в Молдовію йде путь,
Риплять вози запряжені волами.
То чумаки південним шляхом йдуть,
Везучи сіль, Бахчисарайські крами.
Поглянь на небо, де вогні незнані…
Ведуть на північ зоряні дороги.
Над степом ворон крякне у тумані,
І вийде місяць, мов човен дворогий.
Блищить дорога в місячній росі,
Спізнілі птахи низько пролетіли.
Риплять колеса на стальній осі...
Летять думки мов журавлі несілі.
О Бесарабіє! Ти наче рідна мати,
Ввижаєшся! До тебе довго йти, -
І за волами долю погоняти..
Стають близькими журавлі й хати. –
Моя любов край долі і мети!!