Зачіска, ніби напалм,
Светра глумливий нечос,
Джинсовосивий скрипаль
Грає із Дворжака щось.
Ніби торішня зима,
Тремором б’ється в руці,
Черги до нього нема,
Та озираються всі.
Стука в ребро коронар,
Він собі знає своє,
Жилка майданом луна,
Дехто і гривню дає.