Прийшов час жаху, - та пора,
Коли «свідомі» рукотворні
«Розносять» вщент все на «ура»,
Все чим жили на передодні.
Як наче світ став «навпаки»,
Та «до гори» все стало «дригом».
Чим ми жили усі роки,
Все, силоміць, змінилось мигом.
Герої стали ворогами,
А зрадники, на кшталт, героїв.
Святе затоптують ногами,
Війна трива, все більше зброї.
Руйнують символи епохи,
В суспільстві зміни карколомні,
Пошкодували, хоч би, «трохи»
Та «злам» пильнують очі зовні.
Ця хвиля с Заходу на Схід
У перепони б’ется, хлюпа,
Брудний в мізках лишає слід
Не голова в кого, а дупа.
Підручники переписали,
Історію, людьми так знану,
В війні суть, факти скасували,
Що знали ми, як Вітчизняну.
Та люди лишились людьми
Прошарки різні, покоління.
Не залишилися в пітьмі,
Хто має гідність, честь, сумління.
Сто кілометрів від столиці,
Достойне місто – Володарка,
Вважалось, що нема різниці,
Та люди тут, геть, інша «марка».
Ці люди кошти назбирали,
Придбали танк. На постамент
Тих підвели, що визволяли.
І це найкращій аргумент.
Майорить прапор, зірка сяє
Та вітерець, ледь, шелестить.
Що далі буде? Хто там знає.
Танк Володарку захистить!!!
05.11.2015г