тікали хто і як тільки міг
спостерігаючи схід доріг
міцно тримаючи в кулаці птахів
яких я відпустив усіх
казали: там краще вода смачніше
там вільно бути собою грішним
там можна кричати небу в очі
про те - хто ти і що хочеш
я слухав мовчки і рукою махав
не те щоб сам того ж не знав
не те щоб звик жити в імлі
проте цей запах чужої землі
проте цей вереск холодних стін
коли ти на сонці зовсім один
коли в кишені лише кулак
знаю цей смак не зичу так
вони тікали куди б не несло
тікали навіть з одним крилом
а хто літати ніколи не вмів
шукав вітер з чужих вітрил
у кожному з нас своя струна
ти бачив жовте ти бачив блакить
кожному рано чи пізно пора
рано чи пізно забуяє весна
зачекай - (ще)мить