друг

Стася Деркач
Не щастить, милий. Тобі не щастить.
Пробач, та кохаєш не ту.
Її ніжний погляд щось тобі шепотить
Але не та вона, вона приносить тугу.

І хай з тобою плачуть постійні дощі,
і хай вона тебе обнімає та цілує в скроні.
Вона не стане частиною твоєї душі
Хоч чекай завжди її на своєму пероні.

Вона посміхатиметься і буде брати за руку
І бігтиме з тобою сміючись, співатиме тобі.
Не нестиме тобі нещастя та розлуку
Та серце розіб’є все ж. І тобі. І  собі.

І хай ці прокляті листи горять з твоїми віршами,
І хай хоч цілий світ розвалиться навкруг…
Ви можете бути спорідненими душами
Але для неї ти всього лиш друг.