Зимние стихи Галины Васютинской на украинском языке
1. АНДРIЙКО - ПЕРЕМОЖЕЦЬ
Мороз пiд одежу
зайти намагався,
За носик щипав
i за вуха кусався.
Але наш Андрiйко
його перемiг,
Хоч холод уже
добирався й до нiг.
Вiн рушив мерщiй
навпростець у комору,
Розчистити снiг
намiряючись з двору.
Велику лопату рiшуче вiн взяв
I снiг вiд хатини
в город вiдкидав.
Старався Андрiйко, i так розiгрiвся:
Червоне лице, капелюх набiк збився…
А де ж той мороз, що за вуха кусався?
Не витримав, втiк. Вiн роботи злякався.
Галина ВАСЮТИНСЬКА
2. БIЛЕ ЩАСТЯ
Петрик зранку погуляти збирався,
В кожушинку, чобiтки одягався.
А на ганок вийшов i – здiвувався,
Мабуть, добре тут чаклун постарався:
Ковдра бiла i пухнаста накрила
Землю, дах. Ялинки вiти, як крила,
Вiд важкого снiгу долу схилились.
За хмарками сонце десь забарилось.
Разом з Петриком у двiр вийшов котик,
I у снiг пiрнув по самий животик.
Вiн, малий, уперше бачив це щастя,
Свiже, чисте, снiжно-бiле, пухнасте.
Галина ВАСЮТИНСЬКА
3. ЗИМОВЕ ДИВО
Мов крига, земля затвердiла
Вiд лютих вiтрiв i морозiв.
Зима бiлий снiг розстелила,
Новий рiк уже на порозi.
Я раптом побачила диво
Пiд тином сусiдньоi хати:
Синiють рядком пустотливо
Фiалок квiтки – оченята.
Живi вони, дiйсно iснують,
I затишно листям укритi.
Притрушенi снiгом, чарують
Тендiтнiстю, тихим привiтом.
Зимовi морози лютують,
Фiалочки стiйко це зносять,
Пiднявши голiвки, жартують,
У нас допомоги не просять.
Галина ВАСЮТИНСЬКА,
Приднестровье, г. Слободзея.
АВТОРСКАЯ СТРАНИЦА ГАЛИНЫ НИКОЛАЕВНЫ ВАСЮТИНСКОЙ НА СТИХИ.РУ:
http://www.stihi.ru/avtor/vasyutinskay