До 350 – річчя пам'яті великого французького математика
П'єра де Ферма (17.08.1601 – 12.01.1665)
До проблеми Ферма
Дивуйтесь! Я роки прожив недарма :
Мені підкорилась проблема Ферма.
Про це має знати навколишній світ -
Вагомий в науці залишиться слід .
З проблемою Ферма я більш піввіку “грався”.
Нарешті, ось тепер, до розв'язку добрався.
Отримав класний розв'язок я маю Вам сказати
Про це в своїй поемі зможу описати.
Якщо в житті не був ти “ферматистом”,
Не пробував проблему розв'язати:
Тоді не зможеш оцінити творчий пошук,
Пізнати те, що означає - повністю згоряти.
Нехай і вульгарно звучить “ферматист”
До справи Ферма проявився мій хист.
Невтомно трудився , спокою не знав
І , врешті , я , друзі , проблему здолав .
Виходить , по вітру тримав я ніздрю:
Все в стилі Ферма , а не в стилі Ендрю .
Від бога , напевне , у мене знання :
Родився ж в неділю у році Коня .
Я в юності думав здолати бар'єр
І кинувся з місця одразу в кар'єр.
І що узнавав кожен час , кожну мить -
Усе для того , щоб проблему рішить .
Скільки темних ночей не стуляв я очей . . .
Та про це лише Бог має знати.
Так бажалось мені , та хоча б уві сні,
Цю проблему трудну розв'язати.
Розв'язання проблеми так довго шукав . . .
Скільки різних шляхів я для цього обрав. . .
Результатів ніяких і, мабуть, уже звик,
Що шляхи ці ведуть неодмінно в тупик.
А щоб я не блукав лабіринтами зла ,
То клубок чарівний Аріадна дала .
І котився клубок - вслід за ниткою йшов. . .
Що невтомно шукав я , нарешті , знайшов.
І у праці давно помагало мені
Це Пруткова Козьми знаменитеє «Бді!».
Ти натхненно працюй і – не помились:
А глибоко, точніше у корінь дивись !
Так,ось ця, настанова пройшла недарма
І, нарешті, скорилась проблема Ферма.
Є ще розуму сила, є готовий резерв –
І на світ появився чудовий шедевр !
І ось , нарешті, сонце засіяло
І чотирьох віків розвіялась пітьма.
Ключі до розв'язку проблеми
Вручив мені у руки Дух Ферма.
На вид це рівняння є досить простим
І ніби для розв'язку є не складним.
Його розв'язати старались – дарма:
Ось так і з'явилась проблема Ферма.
Роки за роками – століття пройшли:
“Горішок” Ферма розкусить не змогли.
Міцним був “горішок”, тому недарма,
Його називають - проблема Ферма.
Про цю теорему давно знає світ.
Минуло вже майже 400 літ . . .
І світ науковий, нарешті, б узнав –
Проблему Ферма українець здолав.
Узнав би, нарешті, що я не профан:
Так ось на шляху перепона - УНАН.
Не хочуть статтю запустити в тираж . . .
Нічого насправді – все тільки міраж . . .
Проблема Ферма таки досить складна …
Розв'язана вже, а не йде до ума . . .
Шепочуть у слід нам минулі віки :
Прочистіть або ж поміняйте клепки .
Виходить, що я потрудивсь недарма:
Доступною стала проблема Ферма.
Розправила крила, готова в політ,
Донести знання в зачарований світ.
Розправила крила, швидка, наче стриж:
Готова летіти маршрутом в Париж.
Готова летіти у інші світи,
Цю звістку чудову усім донести.
Дослідження я розпочав без вагань
Із розгляду двох нелінійних рівнянь.
І так step to step – і заключний етап:
Отримав бажаний чіткий результат !
Пильніш розглянув степінь двійки. . .
Отримав дивні числа – трійки.
Їх не одна, не дві, не три, а ціле море
І їх ще називають -- числа Піфагора!
Для вищих парних степенів
Таких я трійок відшукати не зумів.
Шукав, порівнював і - все дарма,
Виходить, прав був математик П'єр Ферма!
І для непарних степенів
Я теж підхід знайти зумів.
Довів спочатку для простих,
А згодом і для всіх складних.
В доведенні цім ключовою була
Відома мала теорема Ферма.
Можливо, все вірно Ферма написав -
Своєї проблеми він розв'язок знав !
Зручним у роботі усі оці дні
Стає Note book у пригоді мені.
Записано все і – останній акорд:
Усе з допомогою Microsoft Word.
Усе досить строго , все зважено, в ритм,
Відмінно працює шедевр – алгоритм .
Виходить , затрачений час недарма,
Виходить, правий математик Ферма!
А тим , хто ЕОМ в розрахунках «загнав»
І в поті чола розв'язання шукав . . .
ЕОМ не ламайте , не тратьтесь дарма . . .
Вже знаєте – прав математик Ферма .
Здоровому глузду ідеш супроти –
В безмежності розв'язок мрієш знайти .
Так знай же ,шукачу, у нас відтепер:
Є відповідь , є алгоритм ,є шедевр.
Якщо алгоритм не влаштовує Вас:
Є вихід – є те , що придумав Уайлс.
Його алгоритм супер досить складний .
Проте, головне, він не наш ,він чужий .
Ще й досі у світі витають думки ,
Що в супер доведенні є помилки .
Не може служити воно ,як гарант,
Коли порівняти і мій варіант .
Успішно проблему Ферма розв'язав
Та клопотів з нею ще більше пізнав .
Говорять мені , що давно і без Вас ,
Її розв'язав вже британець Уайлс .
Виходить , що я потрудився дарма
Нікому не треба проблема Ферма .
Сиди і тихенько сопи у ніздрю ,
Науці достатньо британця Ендрю .
*
А тепер я ,друзі, маю складнішу роботу:
Якось треба сповістити світову спільноту.
Най би знали сучасники, якщо потрудитись,
Можна в праці непоганих успіхів добитись.
Тут я хочу підкреслити деякі моменти:
Не цурайтесь, та вивчайте старі інструменти.
А то можна , люди добрі , таке наклепати,
Що чорт і той зможе роги обламати .
Математик усе зможе , доведе логічно
Він безмежність перетворить в функцію кубічну.
А щоб ви не сумнівались у фокусі цьому:
Приладнає теорему й нову аксіому.
І не будьте досить строгі і трохи скептичні
Тут залежності у моді лише еліптичні .
Для дослідження потрібні і це цілком в нормі,
Бо у них є відповідність модулярній формі .
Та коли ж ось ці знання докупи зібрати -
Теорему Ферма тепер легко доказати.
Це не так уже давно виконав для вас
Досить здібний математик британець Уайлс.
*
А як розмістити статтю в УМЖ?
Тут інша проблема – знайти протеже.
Тут треба піймати щасливий момент,
Залежно від того , який рецензент.
Захоче – “серйозну” помилку знайде,
Виходить, “заріже” статтю в УМЖ .
Глибокий аналіз статті проведе,
Можливо, до друку вона попаде .
Якщо на тобі є клеймо “ферматист”,
То все , що зробив ти , котові під хвіст ,
Ти є другосортний і пнешся дарма ,
Хоча й розв'язав ти проблему Ферма .
А щоб переглянули твій екземпляр
Придумай , як Ендрю ,якийсь модуляр.
В n - мірному просторі все прокрути ,
Можливо , тоді і досягнеш мети.
Бо ж думають всі - ти не є вундеркінд:
Не Ейлер ,не Гаусс і не Дедекінд.
Навчатися треба складніших рівнянь .
В науці замало одних порівнянь .
Напевне, що я не ту істину знав ,
Напевне, що Ніцше, колись набрехав . . .
Так ось результат сам за себе сказав –
Лише в порівняннях проблему здолав !
А тим, хто вивчатиме цей алгоритм:
Він досить логічний – все зважено, в ритм.
Так хочеться ще раз цим шляхом пройти,
Який крок за кроком веде до мети.
Цей шлях простий, прозорий, мінімальний :
Так хочеться сказати – оптимальний!
Насправді так і є – тут правду¬ ніде діти:
Цим алгоритмом кожен зможе володіти.
Цей алгоритм – справжнісінька перлина:
Цариць наук ріднесенька дитина.
Це тріумф! Науковий світ повинен знати –
Омріяний віками розв'язок признати.
З проблемою Ферма тепер не буде горя:
Вона така проста, як теорема Піфагора.
Всю таємничість з неї можна вже прибрати
І в школах учнів за програмою навчати.
Хто б, про що б не говорив:
Я ж, насправді, це створив .
І проблему розв'язав ,
І поему написав !
12 листопада 2015 року . М . Танчук .
-