чому я самогубець,чому не живу?
чим манить мене цей політ?
чому жити я хочу не на яву,
А у солодкому і тихому сні?
чому так спокійно,коли я лечу?
з висоти тридцятиповерхівки?
чому не боюсь,що швидко помру?
і чому від печалі-не гірко?
чому життя моє,як зів'яла троянда?
яка пожила лише кілька днів?
а потім ії викинули і забули назавжди
під покривом зимових снігів...
чому не плачу і чому не болить,
душа від думок самогубця?
і чому так легко моє тіло летить,
і не відчуває ніякої муки...
чому я самогубець,чому не живу,
у цьому страшному і сірому світі?
чому жити я хочу не на яву,
а у місці,де зів'яли ті квіти?...