Захмарилось небо і задощило,
Застигла спітніло, зів'яла трава.
І серце в душі отій скам'яніло,
Тай стало холодне, неначе скала.
Застигла в очах солов'їна отрута,
Зірвались із уст предостанні слова.
І криком лелечим недоспівана пісня
Стікала у бездну, мов жертовне життя.