Закуняє на серці зима,
Засоромиться віра в дива,
І повіриш, кохання нема,
І задовбаний в друзки диван
Присягнувся би сотні разів.
Я і сам-таки сумніви мав,
Та не варто ділити на всіх,
І товкти, що кохання нема.
Зачекає auto-de-fe,
Є в нас певний штришок, не від мавп,
Покохав Еврідіку Орфей.
Що поробиш, таки покохав.