Жовтневий сум, осінній щем…
Клен плаче листянИм дощем.
Тепло руденьким кошеням
До перехожих: "Мур!" і "Няв!"
Зненацька різко "дмух!" вітрець -
Пробігся містом студенець,
Зіщулилось руде тепло,
Сполошено під кущ втекло.
О, світлий сум, підхмарний щем!
Дощ – пес безхатній під кущем.
Малий коткО, тепло руде,
Покинув нас. Шукати де?..
Сліпучий сум, бентежний щем!
Відплакав клен рясним дощем…
25.11.2015