Доки на арені я, як твій гладіатор.
Коли ти мені даси свій вердикт?
Як гладіатор, до Колізею біжу.
Як круки, мені ніхто нiде не радий.
Як щоденна дорога, в нас проростає як полинь
Де цвілі забуття, мною розірваний ланцюг
Мене ніхто ніде не манить
Тебе шукає чужий мій погляд.
Чого ти чекаєш?
Немов бліда надія, де все втрачено в тумані.
І холод скільки не топи.
Твій гладіатор потоне в тривозі.
Де все втрачено в твоєму диханні.