дрiбочки осiннього дощу

Иван Славко
Дніпрове сонце
йде водою вмитись.
І я - в цей обрій.


Неосторожість

Вийди спрощена дощем,
не ступав тобі у води...



***
Чи бачить хто себе
в червневі ночі -
блакиттю сліз осінніх
розставання.

***

благати камінь
пити кров з розп'яття
а мох ... життя...