Поговорімо краще про нещасних атлантів
які тримають на плечах нас із тобою і піднебесним
тримають гори полиць антикварів і фоліантів
і розплутують клубні річок з узбережжями та їх плесом.
Поговорімо про тих бідолах, що не мають інших бажань
ні мети тобі, ні амбіцій потрапити в кращі безпечні руки
Їх безсилля зминаються в груди каміння, здавлюючи гортань
поки ми сходим з розуму, придумуючи для себе сильніші муки.
Поговорімо про тих антлантів, які ніколи не бачили в зеніті сонця
жодних земних радостей, жодних німих прощань і розчарувань
не маючи ідола, ідеї і жодного хрестоносця
Іх мета - не опустити руки під час невиправданих тинянь.
Поговорімо про тих атлантів з болюче-печальними очима
З венозними набряками, мозолями та безсонням
Поки ми ще живі, молімось, щоб наша загальнозначима віра
в їх існування боролась з антлантівським безоборонням