без тебе

Поглинутись у ночі, де ти мене собою вже прирік,
де тихі й одночасно жгучі очі
мене прив'язують навік.

Та знов жахлива осінь..
Співатиму вітру прохолодному.
І, може, наперед я забіжу:
Ми так далекі один одному.
моя душа поникла вже в чужу..