Ми дочекалися дощу,
ми дочекалися любові!
Хоча б до ранку не ущух...
А почуттів чарівна повінь
і пестощів, і слів святих
хоча б до серця затопила б,
і, що за рік весь я не встиг,
за цю казкову ніч тобІ дав!
А дощ не йшов, а мчав, летів
полями всохлими, садами...
Летів і наш зраділий дім.
А той, чудовий і жаданий,
а ні на мить не ущухав,
звучала музика зірчаста...
По наших вікнах і щоках
текли солодкі сльози щастя...
26.11.15