Знаешь прекрасно... Владимир Дубовка

Кастусь Северинец
                ВЛАДИМИР ДУБОВКА

***
Ведаеш добра: ты вельмі прыгожая,
 вусны твае кармазынам асмужаны.
 Вочы ненацкам жыццё ўстрывожылі
 і агарнулі сукрыстасцю кужалю.

Чуў ды не верыў — спатканне на ростані.
 Што ж, будзе сумная песня, мінорная.
 Наша каханне звычайнае, простае, —
 хоць незвычайнай тугой і агорнута.

Лёс табе даў пекнату чараўнічую,
 дасць ён, напэўна, і шчасце вялікае.
 Шчыра жадаю — не быць табе знічкаю,
 каб і ўспамін да сябе ты не клікала...

Хвалямі ў хвалях, пакуль не загінулі,
 сэрца твайго каб шкадункі не ўразілі...
 Можа, і мы на акрайках дэльфінавых,
 быццам хлапчук Рафаэльвай фантазіі...

***
Знаешь прекрасно: ты очень красивая,
губы пылают, багрянцем окрашены.
Жизнь мою очи твои осчастливили,
обволокли белоснежною пряжею.

Встреча с тобой обернулась прощанием.
Что ж, будет грустная песня, минорная.
Нашей любви не нужны обещания,
Лишние слёзы и вздохи притворные.

Милая-милая, самая-самая,
счастья тебе пожелаю под небом я.
Звёздочкой-зничкой исчезнешь из памяти,
словно тебя в моей жизни и не было.

Волнами в море всё схлынуло, сгинуло,
бури сердечные утихомирились.
Будто мальчишку в объятьях дельфиновых,
Нас Рафаэль с тобой нафантазировал.

                ПЕРЕВЁЛ С БЕЛОРУССКОГО КАСТУСЬ СЕВЕРИНЕЦ