***

Мира Лис
Чому так усе заплутано
у нашому повсякденому житті?
Чому у голові робиться туманно
на шлдяху до щастя і радості?

Чому багато життєвих порогів
зустрічаємол на своїй дорозі?
Чому так багато несказаних слів
які ми перетворюємо у сльози?

Адже вони могли змінити
якусь частину нашого життя.
А ми бажали усе залишити
як є, перекрити дорогу щастя.

Ми просто метеорит у космосі,
маленький атом у частинці,
невідоме у математиці,
маленькам насінинка у полі.

Маленька піщинка у пустелі,
маленьке серце у людині.
маленька краплинка у воловороті,
маленька зірочка у небі.