От Тараса Григорьевича. Если бы он был жив...

 

Ще не вмерла, ще не вбили
Неньку Украiну
На майданi що скакали
Дикi гамадрили

Щоб сподобатись чужинцям,
Щоб iм лiпше стало,
Все спалили, розтоптали,
Що батьки надбали

Клятi ляхи, канадiйцi,
нiмцi,басурмани
розiп'яли милу неньку,
На шматки порвали

З глузду з'iхали холопи,
Пани ж скаженiють.
Заливають неньку кров'ю,
Про вiйну все мрiють

Скрiзь шапки широкополi,
Пейси та лезгiнка.
Скрiзь пануе тут чужинець,
Господи, як гiрко!

Схаменiться, дiти моi
Та опам'ятайтесь!
Що ж ви, рiднi,натворили,
Як тепер вертатись?

До дiдiвських заповiтiв,
до могил священних...
Ви своiм богам молiтесь,
Будете прощенi!

За свое корiння встаньте!
За майбутне свiтле!
Та панською злою кров'ю
Землю окропiте!

Та згадайте хто ви, звiдки,
I якого роду!
Ось такий мiй Украiни
заповiт народу.