тієї осені ми були в трьох з тобою
ти і я , та тиша навкруги
лиш було чути шелест вітру
і ми поглинули у вічність почуттів .
ми вдивлялися в безмежність
в безмежність тихого життя
і спостерігали як листя кружляло вальс
я подививсь на тебе ..
а в твоїх очах бриніли сльози
ми добре знали що це була остання осінь
ти обійняла мене
як буря обіймає сонце
ти плакала від сорому та злості
ми добре знали що то була остання осінь
ти підвелась .. пішла ... в глибоке забуття
а тиша стала шумом .. ставши буденним життям
я оставсь один ,і збираюся покінчити з життям
а ти згадай лиш ,що тієї осені ми були лиш в трьох з тобою
ти і я , та тиша навкруги ...