Не жити довго.
Довго жити нецікаво
І важко.
Краще мало, та яскраво.
Я посміхаюсь,
Та всередині сумую...
Є що сказати,
Та чи хто мене почує?
Чи хто захоче?
Чи кому то треба?
Та й в кого я питаю?...
Певне в себе...
Ніхто не стукає
В мої закриті двері,
По своїх справах
Метушаться люди.
Ніхто не знає
Чим живу тепер я.
Ніхто не знає.
Певне, і не буде.
...хотів би ще про друзів написати,
Але що написати - я не знаю.
Є ті кого так хочу називати,
Та тільки друзів, вочевидь, не маю*.
*близьких друзів. Всі пороз'їзжалися.