***

Мати сина проводжає й просить сина лиш вернись!               

Ну а син відповідає:"Люба мамо не журись!"               

Захищати Україну він пішов від воргів,               

Ну а мати все чекала незлічити скільки днів,               

Чуло серце та боліла в матінки душа,               

Бідна мати відчувала, сина вже її нема...               

І невдовзі прийшла осінь й кінчилась війна,               

А солдата що чекала й досі ще нема!               

Вона у вікна заглядала, ждала хоч листа!

Але сина розірвала міна та страшна!