Притча про Правду. До сну.
Що, не спиться? А наче ж великі такі...
Розказати вам притчі якісь чи байки?
.................................................
Кожній хаті- по Правді (а Правда ж- Свята...)
Тільки Світ у Той Світ шкереберть відліта
Від отруєних слів, мов отруйних комах,
Що розсілись по рИмах... (чи то по римАх?)))
Від... Та далі змовчу. Бо перелік робить-
Це як вірш, що писавсь, аби всім догодить.
Наче й розмір... І рими... Й метафори є...
Тільки от- нецікавий. Пусте. Нічиє...
Ти хоч правду колись відрізняв від брехні?
Чи тобі нецікаво? Сказати чи ні?
Правда поряд з Брехнею інакша. Вона
НЕ ЯВЛЯЄТЬСЯ НЕЮ. Така дивина...
..................................................
Не утнули? Ну що ж... Розкажу ще одну...
З нею ввечері краще відходить до сну...
..................................................
Пломеніє від свічки вогонь вдалині...
Три метелики в мороці якось нічнім
Правду всю про вогонь забажали пізнать,
І гайда по спіралі навколо кружлять!..
Перший мовив- вогонь... Він сліпить... Я осліп!
Другий каже- либонь, він пече! Дайте лід!
Ну а третій нічого їм не відповів-
Він влетів у вогонь і миттєво згорів.
І хотів би сказати, та вже не сказав,
Бо всю правду про сутність вогню він пізнав.
Правди хочеш- за прикладом третього дій.
(не до ночі- подалі від неї радій...)
..................................................
Щось злипаються очі...
Все. Спокійної ночі!..