Скорботна пiсня

Галина Пряхина
У гостинному
Поліському краї,
Де швидко тече
Чарівна Десна.
Спорудили страшного,
Дикого монстра
У підніжжі могутнього
Батька-Дніпра.
Освітлена квітневим
Сонцем
Раділа, цвіла
Благодатна земля.
Але люто розгнівався
«Мирний атом»,
То була смертоносна
І чорна весна.
Ось чорна хмара,
Як сила нечиста
Укрила своїм
Покривалом людей,
А мати тримає
Померлу дитину
І ніжно її
Пригорта до грудей.
Засіяло землю
Це чорне зерно
Рідну Вкраїну
Знедолено зло.
Як врятувати
Нам землю
Й природу,
Як повернути нас
Щастя народу?
Люди, ніколи про це не забудьте
Це біль і страждання мільйонів людей.
Люди, благаю: «Пильнішими будьте»
Це наше минуле й майбутнє дітей.