Колись прийде до нас весна,
бо ті клялись іти за світлом маяка
Корись лише думкам новим своїм.
Дивись довкола не війна.
Знайди - ген там віків ріка,
а поряд тисячі старих руїн.
Вляглись останні пучки мулу
останні спогади, останні муки...
Спокійна тиха гладь води
Втопила кров боїв минулу
Забрала боїв тих гуки
І льодом все закрили холоди...
Та буде знову та весна,
Розтопить кригу вод живих
Збудуються нові дахи
І знову звалиться війна
простих ударів, віків нових.
Нові шляхи, нові жахи, страхи...