Лина Костенко Легко пусть - от касания пера...

Попова Наталия Борисовна
Легко пусть - от касания пера.
И вечны пусть воспоминаний даты.
Весь белый свет - берёзоньки кора,
в дни чёрные побелена когда-то.

Сегодня снег и ветер тучи рвал.
Сегодня осень захлебнулась дымом.
Пусть будет горько, вспоминая Вас.
И пусть светло в воспоминаньях дивных.

Тоску пусть не разбудит телефон.
Пусть канут письма с желтыми листами.
Легко пусть будет. Это был лишь сон,
что чуть коснулся памяти устами.


Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ - березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.

Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь позлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.

Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам,яті вустами.