Ховаюся від погляду твого
Холодного, похмурого, німого,
Що в серці сіє смуток і печаль.
Лише байдужість у твоїх очах
І більше там нема нічого…
Ховаюся від погляду твого.
Слова камінням падають у душу
І залишають там болючі рани.
Густий туман затьмарив мої очі
А серце з цим змиритися не хоче…
Лише образи залишилися між нами.
Слова камінням падають у душу
Та все спливе, бо швидко плине час,
Незгоди підуть всі у небуття,
Твоє мовчання і твої слова колючі,
І серця відчуття болючі…
Таке життя...
Так швидко плине час...