Не ображайте сирот -бо вони багато плачуть,
Не ображайте сирот-, вони не ледащi,
Нехай ходе по саду, по саду тай спiваэ,
Нехай батько та мати на шляху згадаэ.
Вмиэться дрiбними сльозами, тай посмiхнеться,
Нехай на день забуде як сльоза та льэться.
Стане краще на дущi, небо привiтаэ,
Сонця свiтло у очах, у своiх придбаэ.
Сонечко, любе- зiгрiй сиротинку,
Зiтри йому сльози, пригорни дитинку,
Пограй з ним промiнням, нехай посмiхнеться,
Нехай сиротське серце щасттям забьэться.
Немаэ нi татко, а нi мати, усi ображають,
Немаэ нi хати, а нi долi, незащо згоньбають,
"Захисти небо" ручоньки пiднявши кожен день благають.
"Нас з дитинства не люблять, не гайдають"
Не ображайте сирот -бо вони багато плачуть,
Не ображайте сирот -вони не ледащi,
Iм потрiбен час у тищi побути,
Щоб на серцi стало легше, тай горе забути.