О, як же ніжно мовонька бринить,
мов колисанка, з вуст моєї мами.
Ловлю, нащадок, цю чарівну мить,
заквітчану чудовими піснями.
Для мене в мові пісня солов`я,
тут шум полів і сонечко привітне.
Люби її, бо мова, як земля! -
зростає слово мами заповітне.
Несу сьогодні мову до дітей,
онукам любим казочки читаю.
Пишу вірші з душею до людей,
ось так я рідну мовоньку плекаю.
Щоб розцвіла калина навесні,
щоби дзвеніли чисті водограї,
співаю часто ріднії пісні,
щоб не зникали в милім, ріднім краї.