Мариво з хмар

Ольга Харченко 2
Час спливає так швидко й впевненно,
Тож не гаймо момент й насолодимось ним.
Ми обидва ніколи не скажем напевно:
Чи залишимось разом й де в світі існує наш дім.
Чого ж ми сумуєм? Чи справді існує привід?
Розходяться люди, немов розвідні мости.
Є стільки вар'ятів, а ми серед них, мов привид-
Шукаємо те, що ніколи не зможем знайти.
Чи дійсно потрібні та впевнесність і запоруки?
Майбутнє існує у сірому мариві з хмар.
Відкрий своє серце новим почуттям і звукам,
І не піддавайся тій волі чужих незбагненних примар.
Мабуть, я б дала обіцянку,
Але я, нажаль, не можу,
Тому проживемо цей час без страт,
Бо вже ніщо і ніколи не буде на нього схожим,
І він не зверне свого ходу назад.