без вагання...

Виктор Сурженко
…зітхає пошепки світання,
виблискує проміння сонця на воді…
здається – я ділив мовчання
із тишею на двох в обіймах у твоїх…
дарує Доля нам ту Віру! 
люд божеволіє, спокутує гріхи…
світ розтинають люди-звірі…
а так же ж хочеться нам жити в ритмі мрій
і Світ любити, без вагання…