Плеснуло фиолетовым с картины
Светлана Водолей
http://www.stihi.ru/2015/11/30/4063
переклад на українську мову:
Фонтаном фіолету із картини
листок обпікся. А промінчик зник.
Йшов дощ красиво, ново-пелеринно.
Услід за ним встигали ледь думки.
Світ вражений суєтними штрихами.
Закрились стулки-штори на вікні
в крамниці. Манекени — модні дами
заснули у вітринах. Суть — в вині,
коли в кафе, де затишно, безлюдно
відпочивати... швидше день мине.
Мій вечір, як інтим, туманним буде,
він обнімає дощиком мене.
Дивлюсь у вікна, мрію: вихідними
радітиму, не знатиму турбот.
Пленер*... ллє дощ косими і прямими.
Ми з ним дві половинки /бачить Бог/
А порізно... Чекає вже мохіто*
зеленим оком. Поглядом-вогнем
замиготіли фіолетом плити,
омиті обезсиленним Дощем.
---
*пленер - відтворення в живописі природного освітлення
і повітряного середовища
*мохіто - коктейль на основі світлого рома
і листочків м"яти.
=============
текст оригинала:
Плеснуло фиолетовым с картины.
Ожог листка. И луч был отражён.
Шёл дождь походкой новой, пелеринной...
За ним как шлейф шли мысли. Мир сражён
спешащим суетным штрихом... Так торопливо
задёргивая шторы на окне
любимых магазинов, где красиво
стояли манекены. Суть в вине,
когда в кафе знакомом и уютном
я снова отдыхаю ото Дня.
Мой вечер - как интим, сегодня мутный.
Он обволакивает дождиком меня.
Смотрю в окно. Мне грезят выходные
беспечным отдыхом. Пленэр... Ах, всё-равно!
Пусть льёт и льёт. Косыми и прямыми.
Ведь мы - две половины.* Суждено!
А порознь... Да чёрт с ним. Ждёт махита,*
глаз зеленее. Взглядом как ожог
мелькают фиолетовые плиты
и камни площади, где Дождь уж изнемог!