Пів на п’яту, пів на п’яту…
Пів на п’яту, пів на п’яту…
Скрізь іще дрімає тиша…
Вітер стихнув на світанку
Раннього без смутку ранку,
(Спить дитям на теплім ганку),
Ледве чутно, ніжно дише
В пів на п’яту, в пів на п’яту…
Пів на п’яту, пів на п’яту…
Буйне листя не шелесне…
Все правдиве, світле, чисте:
Вигини хвилясті віття,
Квіток, по росі, намисто…
Все ранкове та чудесне
В пів на п’яту, в пів на п’яту.
Пів на п’яту, пів на п’яту…
Десь ген – ген подівся смуток,
Змитий теплими дощами.
Травень, з щедрими дарами,
Йде зеленими стежками
Та несе землі дарунок
В пів на п’яту, в пів на п’яту…
Віра Половинко
16.05. 2015р.
м. Київ.