Мене? За що ж ти покохала?
За те, що тобі в душу плюнув?
За те, що усмішка твоя до останньої клітинки повсихала?
І з райського містечка зробив калюжу мулу?
Тебе? За що ж я покохала?
За те, що усмішка твоя, тепліша, ніж сім сонець
За те, що чорні твої очі мене у вир фатальний захопили
За те, що стала бранцем
У цій тюрмі облудного кохання
За те, що ямочки твої
Із розуму мене звели