Вiслава Шимборська. Портрет жiнки укр. мовою

Ирина Гончарова1
На вибір, в залежності од обставин.
Змінюється аби тільки нічого не змінилося.
Це елементарно, неможливо, важко, але варто спробувати.
Її очі, часом, темно-сині, іншим разом сірі,
Чорні, веселі, без підстави повні сліз.
Спить з ним, як колись спала перша ліпша жінка, єдина на всьому світі.
Вона народить йому чотирьох дітей, хай, декількох дітей, або ж єдине дитя.
Наївна, але дає найкращу пораду.
Уразлива, але вистоїть.
Без голови на плечах, та згодом все налагодиться.
Читає Ясперса та жіночі журнали.
Не знає, для чого той гвинт і зведе міст.
Молода, як зазвичай молода, все ще молода.
Тримає в жмені горобця зі зламаним крильцем,
витрачає власні гроші під час подорожі, далекої і тривалої,
має тесак для м'яса, компрес і келешок горілки.
Як довго те потягне, чи не втомилася….
Та ні, тільки трішечки, насправді, це не має значення.
Адже вона любить, або себе вмовила.
На добре, на зле і на милість Божу.

З польської.