Цілувала душа тіло,
Ніжила собою,
Так уміло, ошаліло,
Трепетно з жагою!
Колисала та шептала ,
Чом ти не зі мною?
Вона в тебе - чисто біла,
За мене горою!
А як тільки засвітало,
Стала пеленою.
Серце – пташка, калатало,
Марила тобою!