А я ще вірю в, наших цих, нових.
І те, що ти не віриш, знаю я.
Ото ж, не вір. І навіть в тих святих,
Що з вилами під Радою стоять.
Бо саме їх байки про наш добробут,
Ще здатні наші очі застелять.
Ми вибороли, поки що, рілля.
То – довга справа – лікувать хворобу.
Нас рідна дочекалася земля,
Не можна змарнувати другу спробу.