Просто вежа упала о другій годині ночі,
Розбиваючи закутки потаємної темноти,
А я мовчки стояла і дивилася в її очі,
Сподіваючись проблиски світла там віднайти.
Стіни падали, цегла летіла мертво,
Пил густим туманом навколо стояв.
Зайвий крок, я б могла їй піти за жертву,
Але під ногами міцно фундамент лежав...