Як в кашкеті, у виборчій урні
Буйно булькає мізками виклик,
Намагаються, й досі, постригти
Чи в монахи, чи в сонячні дурні.
А, здавалося б, вже зрозуміло,
Навіть людям не найрозумнішим,
Небезпечно тепер нуворишам.
Чи забули, як гума горіла?
Чи забули, як плинула кача
Над тілами небесних героїв?
Чи не знають, чи, може, не бачать,
Українці звикають до зброї.
Чи отим пацюкам невідомо,
Що війна – це, завжди, не назавжди.
Позгасають драконові башти.
Козаки повернуться додому.