Голі-голюсіньки дерева за вікном.
Їх грудень вітром б"є важким крилом.
Тріщать і стогнуть, бідненькі вони,
Немає снігу - пестощів зими...
Немов заклякло в небі й на землі,
Про білий колір - спогади одні...
Похмуро все, де інде йдуть дощі -
Чи шуби одягати, чи плащі?
Щось твориться з погодою у нас...
А може то думки важучії підчас
Летять під хмари, стримуючи сніг,
Що зринути з небес від них не зміг?
16.12.2015