Якось важко мені. Коло серця пече.
Та всміхаюсь і очі не плачуть.
А життя і надалі, як річка, тече.
І кінця їй, і краю не бачу.
Дивно так. Не одна та сама в той же час.
І самотність ятрить мою душу.
Я когось зустрічаю й втрачаю щораз.
І живу з тим, з ким жити я мушу.
Далі що? Жити як? Відповість хто мені?!
В праві я у житті щось змінити?!
Та біжать, як крізь пальці вода, мої дні.
Зостаюсь там, де є мої діти...