Заскрипіли колеса в мажарах
Від сіна важкої тваги,
Тягнуть вантаж воли в парах,
Заїдають їх оводи й камарі.
Поволі йдуть, бо не можуть
Бігати як бики,
Хоч на них вони й схожі,
Та все ж таки не такі.
Не мають вони жадоби
До того, що Бог їм дав,
Чоловік поставивсь як до худоби,
Стимул до життя відібрав.
Заскрипіли народи
На Заході й Сході,
Не дійдуть ніяк до згоди,
Бо в душах не мають волі.
Любов до життя омертвили,
Посіяли розбрат і тугу,
Щоб люди лише жевріли
І лякались, узрівши пугу.
Людина створила вола,
Щоб була робоча сила,
Зробила собі і раба,
Бо душа у неї згнила.
Бог все бачить і терпить,
Бо ми його діти.
Самим треба захотіть
Змію задушити.