Сніг спускається з неба раптово
І на теплій землі вже водою тече,
Лишившися голосу поруч родного
Всередині в грудях вугілля пече.
Як птахи повернуться-збудуться мрії,
І голос - він з'явиться- рідний, ясний.
Здивуються очі, підіймуться вії,
А поки що-тиша та спокій сумний...